Група Активної Реабілітації

#Перший Всерадянський Табір активної реабілітації

Перший Всерадянський Табір активної реабілітації

Пропонуємо Вам невеличку історію про Перший табір АР

Історію треба пам’ятати, тим більше якщо вона віє позитивом! Добре, що цей факт згадала Марина Головіна в своєму Facebook – рівно 24 роки тому закінчився перший Табір активної реабілітації. Цією душевною заміткою ми розпочинаємо новий розділ на сайті – Історія ГАР та, маємо надію, що наші лідери АР будуть знаходити можливості та у вільну хвилинку будуть писати нам цікаві моменти та історії з минулих таборів.

Адже, це так важливо! Для молодої кадри та майбутніх лідерів – для розуміння самої філософії таборів активної реабілітації, з чого все починалося… Для наших “бувалих” – згадати приємні часи, бо активка це не тільки важка та необхідна праця, це ще й купа позитивних та веселих моментів!

Тож пропонуємо Вам невеличку історію про Перший табір АР, який пройшов у відомому “курорті” в м. Саки. Пунктуацію автора не змінюємо для розуміння емоційного стану під час її написання:

24 года назад…Уже 24!!!)) Как же время летит!)))… Тогда, 24 года назад, в СССР, сначала в Москву, потом с перелетом в Саки (Крым), десантировалась шведская команда волонтеров из 10 человек + переводчик (шестеро на инв.колясках). Это были члены не правительственной организации Rekryteringsgruppen (RG).

Перший тбір АР - Саки 91 На фото ліворуч (стоячи) Марина (тоді ще не Головіна), праворуч – Голова Правління ГАР, тоді учасник табору, Ярослав Грибальський

В те дни, c 30 марта по 14 апреля 1991-го, стартовал первый лагерь Активной Реабилитации, участниками которого были 20 колясочников из разных республик СССР. В последствии этот лагерь стал началом нового пути, новой жизни, активной жизни для тысяч и тысяч инвалидов-колясочников с травмой позвоночника. А позже, после самой Швеции и Польши, это волонтерское движение Активной Реабилитации появилось в Украине (1992), Литве (1993), Беларуси (1997).

То был и мой первый лагерь АР. Лагерь, который в последствии круто изменил и мою жизнь!)) Работу. Место жительства. Семейное положение. А еще, именно тогда началась наша, моя евроинтеграция, нас, еще советских.)) И ведь у кого учились – у самих шведов!!!

А еще, в те дни я впервые услышала слово “волонтер”.)) Правда, с этим были некоторые приключения.)) Я-то, советская, думала, что на подобных мероприятиях с инвалидами должны работать только мед/соцработники, но никак не представители торговли, и я думала, если шведы узнают об этом, то дадут нагоняй и мне, и организаторам-москвичам.)) И на общем знакомстве, с подачи организаторов, я представилась инструктором ЛФК (краснею)… Кто знает меня хорошо, могут понять как не легко было это промолвить))…

Конечно, мой обман раскрылся, позже, когда шведы начали расспрашивать о моей работе. Нагоняй не получился.)) Даже успокоили, объяснив, что волонтерами могут быть все, и любой профессии, кто в свое свободное время хочет приносить пользу людям, и делать это безвозмездно. А как раз на это и не согласился мед.персонал санатория им. Бурденко.

Посему могу смело сказать, что я одна из первых волонтеров тогда еще Советского Союза)), и единственная, кто помимо шведов согласился приехать аж из Волгограда и работать две недели, и как мы теперь говорим – 24 часа в сутки. Правда, авиаперелет мне оплатили (тогда цены были смешные), но на работе за свой счет брала две недели.

Давно это было.)) 24 года назад.)) И это уже история. Наша ГАРовская.))

Якщо ХТОСЬ, після прочитанного забажав зробити свій внесок до розділу «Історія ГАР», просимо надсилати свої історії/фото/відео на нашу пошту mail@gar.org.ua, або за допомогою форми зворотнього зв’язку додавши текст та файли.

Пропозиції по вдосконаленню сайту/розділів також приймаються цілодобово!