Проблема бар’єрів сьогодні є комплексною: це і застаріла інфраструктура, і нестача вузькоспеціалізованих знань у сфері реабілітації, і психологічні бар’єри. Саме тому міжнародна співпраця стає ключем до швидкої трансформації українського середовища.

Для Громадської організації «Група активної реабілітації» (ГАР) безбар’єрність — не теоретична концепція, а щоденна практика. Це створення середовища, де людина після травми спинного мозку не залишається наодинці з викликами, а отримує інструменти для повноцінного життя.

Одним із найпотужніших інструментів розвитку організації є міжнародний обмін досвідом. Коли лідери та волонтери ГАР вивчають іноземні моделі, вони не просто привозять нові вправи — вони адаптують цілісні системи соціальної інтеграції, які роблять українське суспільство відкритим для кожного.

Досвід Рєгіни Лосєвої

Рєгіна Лосєва, ерготерапевтка з Дніпра, розпочала свій шлях у ГАР зі знайомства з інструкторами першого контакту. 2024 року дівчина взяла участь у міжнародному таборі в Осло (Норвегія). Окрім учасників з України, у таборі були представники з Латвії, Норвегії та Республіки Малаві.

Ключові уроки норвезького досвіду

Реабілітація через соціалізацію. У Норвегії табір — це не лише інтенсивні вправи, а й рекреація. Спільні прогулянки до озера, барбекю та неформальне спілкування стирають бар’єри між «пацієнтом» та «фахівцем».

Адаптивні види спорту. Рєгіна познайомилася з флексболом (грою на взаємодію, коли результат менш важливий за процес залучення), адаптивним боксом, гандболом та регбі на спеціальних кріслах колісних.

Технологічна незалежність. Окремий акцент був зроблений на адаптивному електротранспорті, який дозволяє людям з ураженням спинного мозку бути мобільними в межах міста.

Адвокація незалежного життя. Знайомство із системою BPA (Personal Assistance) у Норвегії дає ГАР орієнтир для просування змін на законодавчому рівні в Україні: людина може бути незалежною не лише в побуті, а й у професійному житті.

«Міжнародна співпраця дає ГАР можливість мати свій голос у світовій спільноті та впроваджувати ідеї, як-от систему персональної допомоги (BPA), що є життєво необхідною для незалежності людей з ураженням спинного мозку» , — переконана Рєгіна.

Досвід Софії Вербовицької

Фізична терапевтка зі Львова Софія Вербовецька познайомилася з діяльністю ГАР завдяки інструкторам Русланові Цимбалюку та Людмилі Пискуновій у військовому госпіталі. Історія Софії — це приклад того, як ГАР виховує нове покоління фахівців, здатних керувати складними процесами.

Розвиток експертизи ГАР через міжнародні стажування

Лідерство в Польщі. Участь у лідерському таборі в Спалі дала Софії поштовх до того, щоб стати співорганізаторкою таборів ГАР в Україні та керівницею групи сервісу.

Спеціалізоване навчання в Сунас (Норвегія). ГАР активно розвиває напрямки, які раніше були табуйованими. Софія вивчала тему сексуального здоров’я людей з ураженням спинного мозку. Це важливий аспект безбар’єрності, який часто ігнорується, але є критичним для якості життя. Навчання Софії дозволяє інтегрувати ці знання в українські табори та проводити супервізії для наших інструкторів.

Передавання знань. Софія разом з командою ГАР транслює отриманий досвід студентам профільних університетів, змінюючи застарілу медичну модель інвалідності на сучасну біопсихосоціальну.

«Для ГАР міжнародна співпраця — це рівноцінний обмін. Ми беремо кращі структури у західних колег, але водночас вчимо їх працювати й досягати результатів у складних умовах, які зараз переживає Україна», — підкреслює Софія.

Досвід Андрія Лаштаби

Андрій Лаштаба — ветеран з інвалідністю, приєднався до ГАР у 2024 році як медик табору активної реабілітації. Його шлях у ГАР демонструє, як бойовий досвід трансформується в професійну експертність цивільного життя.

У лютому 2025 року Андрій пройшов інтенсивне навчання в Латвії (за підтримки організації Sustento). Тепер він — сертифікований міжнародний експерт з доступності. Ці знання вже застосовуються в Україні: Андрій бере участь у проведенні аудитів громад та модерації просторів у різних регіонах країни.

Міжнародний досвід у Греції. Беручи участь у таборі в Греції як представник групи сервісу та супровідник, Андрій зміг порівняти підходи різних країн. Українська інтенсивність vs Європейська розслабленість: Андрій зазначає, що українська методика таборів активної реабілітації є набагато інтенсивнішою та результативнішою за іноземні аналоги. «Наші інструктори працюють у вищому темпі, намагаючись вкласти максимум знань у короткий термін», — ділиться він.

«Міжнародна співпраця — це можливість для ГАР заявити про себе на світовій арені. Ми показали, що не «пасемо задніх», а навіть навпаки… Також міжнародна співпраця — це про обмін досвідом і про те, щоб голос України був почутий», — підкреслює Андрій.

Міжнародна співпраця у сфері безбар’єрності — це не просто подорожі чи навчання. Це стратегічний інструмент, який дозволяє побачити успішні моделі, як-от норвезька система BPA чи адаптивний спорт, які можна адаптувати в Україні. Міжнародна співпраця підвищує експертність українських фахівців та підтримує стійкість України.

Безбар’єрність твориться руками людей, які не бояться виходити за межі звичного і запозичувати найкращий світовий досвід у свої громади. ГАР продовжує будувати безбар’єрність, де кожен табір — маленька модель ідеального суспільства, яку ми згодом масштабуємо на всю країну.

На загальнонаціональному рівні міжнародна співпраця є фундаментом для реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні. Упровадження європейських стандартів доступності та обмін досвідом із міжнародними партнерами дозволяють Україні швидше інтегрувати принципи універсального дизайну в архітектуру, транспорт і цифрові послуги. Це не просто запозичення іноземних рішень, а стратегічне партнерство, яке допомагає перетворити безбар’єрність на нову суспільну норму, де кожна громада стає відкритою і комфортною для всіх громадян без винятку.

Публікація підготовлена в межах проєкту «Громадська платформа на підтримку безбар’єрного суспільства в Україні» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.