У 2019 році Марія взяла участь у жіночому таборі в Ірпені, де відчула свободу від тягаря травми та знайшла сили реалізувати свою мрію – навчитися грумінгу. Після табору вона розпочала кар’єру грумера, паралельно проходячи навчання на інструктора 1 контакту і долучаючись до діяльності ГАР. Переїхавши до Києва у 2020 році, вона активно працювала як грумер і брала участь у проєктах організації, досліджуючи власні можливості бути корисною.

З початком широкомасштабної війни Марія взяла на себе значущу роль у ГАР, координуючи евакуацію понад 500 людей із прифронтових зон у співпраці з німецькою організацією FGQ. Вона надавала підтримку евакуйованим, брала участь у дистанційних консультаціях, адвокаційних проєктах і працювала над створенням інклюзивного середовища в Україні. Її зусилля також були спрямовані на інституційний розвиток організації, зокрема розробку політик безпеки.

Сьогодні Марія продовжує працювати над ключовими напрямами діяльності: комунікаціями, фандрейзингом і розвитком організації. Для неї ГАР – це більше ніж робота. Це команда однодумців, яка надихає її кожного дня і дає змогу робити світ інклюзивнішим.