Пацієнти лікарні особливо потребують безбар’єрних умов і зручного простору. На жаль, більшість медичних закладів не відповідають цим потребам.
Слова «доступність» і «безбар’єрне середовище» часто асоціюються з людьми з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних, хоча, доступність потрібна кожному. Суспільство змінюється, спостерігаємо, що усе частіше за доступність виступають не тільки люди з інвалідністю, а сама безбар’єрність стає трендом сьогодення.
Як ми можемо це змінити? Про це 26 квітня в Києві говорили під час презентації Посібника із безбар’єрності для реабілітаційних відділень — унікального спеціалізованого видання для керівників клінік. У посібнику зібрані рекомендації, які важливо враховувати для доступних реабілітаційних відділень. У ньому продемонстровані всі основні бар’єри, яких потрібно позбутися, адже вони обмежують якісну адаптацію в закладах охорони здоров’я людей із певними фізичними порушеннями.
Після презентації посібника відбулась панельна дискусія з експертами, представниками громадянського суспільства, військовими, що проходять реабілітацію. Модераторкою обговорення стала заступниця голови правління ГО «Група активної реабілітації» (далі — ГАР) Уляна Пчолкіна. Під час панелі говорили, як зробити реабілітаційні заклади гідним місцем для повернення до активного життя.
«Для нас як для організації, яка опікується питаннями осіб з ураженням спинного мозку, тема безбар’єрності є топтемою. Інструктори Першого контакту щодня відвідують пацієнтів у реабілітаційних відділеннях у різних регіонах країни та спільно з працівниками закладів сприяють, щоб пацієнти якомога швидше досягали незалежності, самостійності, і навчають навичок самообслуговування. Ми бачимо покращення. Точно маємо із чим порівнювати, адже кожен з нас раніше проходив цей шлях. Але на жаль, такі покращення стосуються не всіх лікарень і відділень. У маленьких містах, а тим паче райцентрах, для людей з маломобільної категорії населення похід у лікарню або перебування там перетворюється на випробування. Людина не може отримати навички або втрачає їх саме через бар’єри, які є в реабілітаційних відділеннях і вдома… Реабілітація не завершується на відділенні. Держава має дивитись ширше. Саме тому в нас в ГО ГАР з’явилась послуга «Консультація з облаштування житла». Адже недоступне житло позбавляє людину не просто самостійності в побуті, але й робить з неї заручника, тим самим виключає із соціуму», — поділилася Уляна.
Керівник ГАР Віталій Пчолкін консультував творчу групу, що працювала над створенням посібника. Він також взяв участь у панельній дискусії: «Якщо простір не адаптивний, він працює проти людини, принижує її права та гідність. Потрібно починати з того, аби люди могли задовольнити базові потреби: скористатись вбиральнею, душем… Часто людина після травми вимушена ходити в “туалет” прямо в ліжку, бо не може потрапити до вбиральні. І звісно, це не про гідність».
Після дискусії відбувся воркшоп з безбарʼєрності від Big City Lab, на якому охочі могли навчитись самостійно оцінювати доступність закладів і виправляти порушення в організації просторів.
Так, ми розуміємо, що цей посібник — це не панацея і не заміна ДБН та галузевих стандартів. Але він точно буде корисним і стане інструментом адвокації, впливу й змін.
Автори посібника — урбан-бюро Big City Lab. Його створено спільно з Міністерством охорони здоров’я України, у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді Олени Зеленської. За фінансової та технічної підтримки Світового банку та Швейцарії та партнерів з розвитку.
фото Руслан Сингаєвський, Big City Lab
Отримати посібник в електронному форматі ви можете за посиланням
