Новини

Це був черговий теплий вересневий день, і, як завжди, клопоту на роботі було більше, ніж задоволення від неї. Мрії про те, що це колись скінчиться, уже перестали гріти, і доводилося просто «дрейфувати» у світі матеріальних цінностей і людської дурості. Але дзвінок моєї доброї, бувалої подруги Тетяни Тупий із пропозицією поїхати волонтером у групу сервісу на Табір активної реабілітації перевернув усе догори дриґом.