#«Навіть зараз жити можна і треба, бо війна вона не лише про смерть, а й про життя», ― розповідає психологиня Софія Грубова.
Вона каже, що завжди хотіла вивчати психологію і практикувати в цій галузі: відчувала потребу розібратись зі своїми внутрішніми питаннями і допомогти з цими запитами іншим. Софія практикуюча психологиня, яка вже як кілька років допомагає людям розібратись із внутрішніми протиріччями, знайти рішення на свої запити. З 24 лютого, частота звернень зросла. Усвідомлення повномасштабної війни до всіх прийшло не одразу, а шок і травма від пережитого залишили чи не на кожному відбиток.
Софія Грубова, родом із Дніпра. Коли почалась війна, вона довго вагалась чи виїжджати із прифронтового міста, чи ні. Навіть продумала план на той випадок, якщо ситуація з обстрілами міста погіршиться.
«24 лютого до мене подзвонила подруга, для дзвінка від неї це був ну дуже ранній час, вона сказала “Соня, війна почалася”. Було дуже неспокійно. В перший тиждень-два, коли було нічого не зрозуміло, було багато вкидів, фейків, складно зрозуміти, де правда ― було дуже страшно. Я почала відстежувати карти пересування бойових дій, визначила для себе критичні точки та міста: якщо там почнеться погіршення, то доведеться рухатись на захід країни. Але поки не довелось, завдяки ЗСУ я маю змогу і далі жити в рідному Дніпрі. Хоча тривожну валізку я не розпаковувала, там правда регулярно речі змінюються відповідно до сезону».
Завдяки своїм навичкам, своєму досвіду Софія змогла справитись із тривогою спровокованою війною, нині вона продовжує свою практику, а ще, з колегою, проводить вебінари для лідерів ГАРу та всіх охочих, отримати базові навички саморегуляції та знання з психо-емоційних компетенцій.
З ГАРом Софія дружить давно ― із своїх 16 років: «Коли, я вперше потрапила на табір активної реабілітації, я була вражена. Я у кріслі колісному із 9 років. Фактично все моє життя до 16 років пройшло вдома, я не виходила на вулицю, а якщо виходила, то це з підʼїзду до машини і трошки від машини. ГАР дав мені розуміння, що моє життя може бути наповненим, активним, що я можу вийти з друзями в місто, на прогулянку, можу дати собі раду. Це був унікальний досвід, який дав поштовх мені до життя».
Ось вже як кілька місяців Софія разом з іншими психологинями за підтримки СВМ та Європейського форуму інвалідності в рамках проєкту Ліга сильних навчає усіх охочих та ГАРівців навичкам саморегуляції. «Ця війна потребуватиме від кожного з нас стійкості. Маємо навчитись справлятись із стресом та своїми емоціями, з оцим новинним штормом, який щодня накриває», ― розповідає Софія.
Психологиня радить дбати за себе, не кидати себе на виснаження роботою, волонтерством, закривати базові потреби, не ризикувати, якщо страшно, подбати про безпечне місце.
«Маю кілька простих технік, вони не секретні і за бажанням їх можна знайти у інтернет-просторі: це різні дихальні техніки та вправа “5, 4, 3, 2, 1”: назви 5 предметів, які поряд, назви 4 кольори, які ти бачиш, назви 3 предмети, які ти відчуваєш тактильно, назви 2 запахи, які ти відчуваєш та 1 смак ― ця вправа швидко включає взаємодію тіла з головою, включає людину тут і зараз», ― ділиться Софія.
Вже 31 серпня пройде черговий вебінар в рамках проєкту на тему емоційного вигорання. Більше деталей та реєстрація тут: https://docs.google.com/…/1FAIpQLSfsjL9xWDV4Ef…/viewform
Долучайтесь.
______________________
Цей матеріал був підготовлений за фінансової підтримки СВM та Європейського форуму інвалідності. Погляди, висловлені у цьому матеріалі, належать Групі активної реабілітації, і тому жодним чином не відображають офіційну думку фінансового партнера та Європейського форуму інвалідності.