ГАР підкорює нові вершини

13 вересня в День фізичної культури та спорту ми підкорили Говерлу!

А ще раніше нас підкорили розповіді Цвілодуба Володимира Михайловича про цю неперевершену частину нашої рідної України. Це був кінець липня, на Західному реабілітаційно-спортивному центрі НКСІУ відбувався реабілітаційно-спортивний збір для осіб з вадами зору, де Володимир Михайлович був інструктором з туризму і ми разом водили групи в походи. Походи були невеличкими – від 2,5 до 12 кілометрів, в програмі збору було багато різних цікавинок, а для нас найсильнішим враженням стало знайомство з цією унікальною особистістю. Як він вчив учасників розпалювати багаття, кип’ятити воду на вогні, збирати лікарські трави. Незабутні його розповіді про історичні події в Карпатах, про походження географічних назв, легенди про народних героїв і безліч іншого.

Саме тоді, в розпал літа ми і вирішили зійти на Говерлу. Зайве говорити, що інструктором групи був Володимир Михайлович. Збираючи речі по списку та тримаючи в руках футболку з лого та написом «Група активної реабілітації», я подумала: «Цей жовтогарячий колір буде гармонійним в осінніх кольорах природи». Наступна думка: «Присвятимо це сходження рідній організації, що стала частиною нашого життя!».

13 вересня в День фізичної культури та спорту ми підкорили Говерлу!

Це було неперевершено! Дивовижні краєвиди, невідомі відчуття руху в небезпеці, коли під ногами каміння – Говерла ж вулкан! – поруч учасники групи яким, було важко долати маршрут. Як добре, що ми підготовлені походами, які є частиною нашої роботи.

Серед величезної кількості туристів, які під’їжджали до майданчику старту, наша група вирізнялась прапорами України. Диво-інструктор оголосив: «Хто зійде на Говерлу з прапором – отримає його в подарунок». Ну, ви ж, розумієте… (дивіться на фото).

13 вересня в День фізичної культури та спорту ми підкорили Говерлу!

Нові враження, нові знайомства, розповіді про організацію – бо питали, чи це робота моя? Нові контакти, які обіцяють бути корисними для розвитку руху активної реабілітації…

13 вересня в День фізичної культури та спорту ми підкорили Говерлу!

Повертались електричкою Львів-Сянки і, роздивляючись мальовничі краєвиди іншої частини Карпат, подумала: «Життя триває. Наша країна чудова та різнобарвна, люди в ній сильні та творчі. Що б не сталось в житті – треба жити. Вчитися на уроках, які отримуємо від життя. Не боятися розпочинати все з початку. Той хто не боїться, змінить своє життя на краще».

Нагадаємо, що раніше наш інструктор з Мукачева – Олександр Сухан, здійснив сходження на Говерлу:

Говерла – це випробування не лише фізичне, а й моральне. Іноді підйом був дуже складний і навіть небезпечний і простіше за все було б повернутися назад. Але коли бачиш спини інших туристів, які як і ми кинули виклик цій вершині, розумієш що ти не один, зараз ти є часткою чогось більшого, аніж просто похід. Ми всі бажаємо здійснити одну загальну мрію/бажання, яке об’єднало людей з різних куточків України тут і зараз і ти не можеш здатися на очах у інших, а мусиш знайти сили йти далі, точніше вище…

13 вересня в День фізичної культури та спорту ми підкорили Говерлу!

І на вершині знаходиться винагорода за свої труди: радісні обличчя людей, посмішки та щасливий сміх «підкоривших» собі Говерлу. Обмін поглядами наче каже: «О! Вітаю тебе! Ти зміг! Тепер ти один з нас!» А яке щастя бачити величезну кількість блакитно-жовтих прапорів, якими прикрашені і вершина, і люди, підспівувати Гімн України, який лунає у неосяжну далечину, у гори, яким і краю не видно. І знаєте що, нам дуже сподобався простий такий пікнік на висоті 2061м з чаруючим краєвидом і ми хочемо ще!!!

Це сходження може стати продовженням підкорення різних «вершин» лідерами нашої організації. Діліться інформацією про ваші звершення. Ми впевнені – всім нам буде цікаво дізнатись про ваші досягнення.

Фоміна Тетяна, Терещенко Марина