Тетяна Довженко: Якісна дорога – якісне життя

Тетяна Довженко проживає в місті П’ятихатки, що на Дніпропетровщині. За освітою — педагог, психолог. П’ять років тому потрапила в ДТП, унаслідок чого зазнала травми спинного мозку, 9–10 грудний відділ хребта. «Навчалася як і до травми, так і після. Закінчила магістратуру. Зараз працюю. Маю таку розрядку», — розповідає про себе дівчина.

Тетяну в місті знають як соціально активну мешканку. Брала участь у конкурсі «Краса без обмежень» 2021р., у спортивних змаганнях. Сьогодні працює, волонтерить. Їй потрібно виходити з дому й бувати в різних місцях здавалося б, що тут такого? Та щоб дівчина могла вільно пересуватися, необхідно полагодити певну ділянку дороги. «Роки три я писала місцевій владі листи, зверталася і в усній формі, і в телефонній розмові. Містечко невелике. Усі один одного знають. Зверталася і через знайомих. Але були постійні відмови. Це був запит стосовно невеликої ділянки від мого будинку до найближчого провулку, де вже є асфальтована дорога… Але ніхто мені назустріч не йшов», — ділиться Таня.

Розв’язувати питання ремонту дороги Тетяні допомогли наші консультанти. До Групи активної реабілітації дівчина звернулася із запитом щодо засобів при інконтиненції. А потім розповіла свою історію боротьби за вільне пересування дорогами П’ятихаток. І їй допомогли. Ось як Таня розповідає про свою співпрацю з ГАР:

«Спочатку я спілкувалася з дівчиною Іриною… Вона запропонувала зробити запит на сайті щодо консультації з облаштування житла й території. Зі мною зв’язався Ігор Пирожков. Він відповів на всі мої запитання, проконсультував щодо подальшої роботи. Ми написали листа від мого імені до місцевої влади. Також прийшла відмова. Я знову зателефонувала Ігореві, сказала, що засмучена з приводу відмови, і попросила допомоги. Мене підтримали, сказали, що самі напишуть і будуть звертатися до юриста. ГАР від свого імені написали листа на адресу моєї міської ради. Як наслідок, уже в кінці жовтня почали робити дорогу. І на сьогодні все зроблено. Розумію, що в цьому велика заслуга ГАР. Без їхньої допомоги мені нічого б не вдалося».


#Що означає відремонтована дорога для Тетяни Довженко?

«Це можливість почувати себе незалежною. Можна самостійно кудись піти, а не сидіти вдома 24/7. Щонайменше, можливість для мене вийти до магазину. Зустрітись з родичами чи друзями. Дорога — клас, це те, про що я мріяла. На тій дорозі, що була раніше, я випадала з коляски.
Хотілося б звичайно мати пандус у магазин, щоб самостійно туди заходити й не просити сторонньої допомоги. За 5 років травми, здається, у моєму невеликому містечку я була лише в АТБ. Ні банк, ні лікарня недоступні!», — ділиться дівчина.
Історія Тетяни, дівчини, яка користується кріслом колісним — не виняток з правил, а, на жаль, реальність. Наразі замість створення зручних, доступних умов осіб з інвалідністю змушують пристосовуватись до того, що вже є.

Люди з інвалідністю повинні вигризати своє право на вільне, безперешкодне пересування та комфорт у побуті.

Сьогодні робота щодо безбар’єрності та інклюзивності має бути системною та наполегливою.

Працюємо в цьому напрямку та віримо, що зможемо побудувати інклюзивну Україну.