Знайомтесь, Олександр Вікторчук, 26 років, з міста Рівне. Працював далекобійником, їздив Україною та закордоном. Наприкінці літа 2023 року хлопець невдало пірнув у воду й зазнав ураження спинного мозку в шийному відділі.
Олександр спочатку перебував у відділенні хірургії Рівненської міської лікарні. Далі його перевели в реабілітаційне відділення. І вже через місяць після травми із Сашею почав працювати інструктор Першого контакту Максим.
Про свою реабілітацію, знайомство й заняття з інструктором Першого контакту Олександр Вікторчук поділився з нами:
«Ми познайомилися в Рівненській міській лікарні й почали спілкуватися. Дізнався, як краще пристосуватися до нового стану, про менеджмент кишківника й сечового міхура, про пролежні, про допоміжні засоби. Для мене це була корисна інформація. Інструктори Першого контакту дуже допомагають. Максим допоміг з кріслом колісним: віддав своє, яким раніше сам користуватися. Це важливо: я одразу почав на «активці» їздити (від ред.: «активка» — сленг, означає «крісло колісне активного типу»)». Олександр розповідає про ці заняття та наголошує, що особливо корисним і важливим у такій співпраці є те, що інструктори Першого контакту — це люди, які самі користуються кріслом колісним і діляться власним досвідом: «Вони це пройшли і краще знають, як правильно пересісти, які вправи робити… Спочатку у мене погано працювали руки, а тепер вже краще. Мені розповідали, як правильно тримати ложку. Підказували різні лайфгаки».
Інструктор Першого контакту Максим також ділиться враженням про роботу з Олександром:
«Уважно слухав, ставив багато запитань. Позитивний, класний, адекватний хлопець… Не дивлячись на те, що травма свіжа, він багато чого вже вміє та багато йому вдається»
Максим порекомендував юнакові далі продовжити реабілітацію в Клевані, а саме в КП “Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни” РОР.
Зараз Олександр перебуває в Клеванському шпиталі. Працюють з ним фізичний терапевт Степан Шевчук, асистент фізичного терапевта Діана Міськевич та асистент ерготерапевта Олена Цимбалюк. Хлопець уже самостійно змінює положення в ліжку. Пересідає з ліжка на крісло колісне з допомогою дошки сам (ще трішки тренувань — і зможе це робити самостійно без дошки). Пересувається на кріслі колісному рівною поверхнею, самостійно долає перешкоди 3–4 см. Зараз працює над мобільністю та балансом у кріслі колісному. Піднімається та спускається з пологих схилів, може їздити на вулиці по бруківці (поки з супроводом).
Усі такі результати за короткий час після отримання травми — завдяки вмотивованості Олександра та фаховій спільній роботі інструктора Першого контакту, фізичного терапевта, ерготерапевта та їхніх асистентів, персоналу Рівненської міської лікарні й Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни.
Про плани на майбутнє
Олександр — цілеспрямований, упевнений у собі, натхненний. Має думки щодо подальшої зайнятості. Вивчає англійську мову, цікавиться сферою ІТ. Хлопець планує своє майбутнє: продовжує й далі реабілітацію, не залишає надії відновити власні фізичні сили. Віримо, що всі ці задуми Олександра будуть реалізовані, та зичимо сил і натхнення будувати нові плани.
